Здійснилась одна моя давня мрія! Я знайшла і самостійно виграла на e-bay лялечку Уітні шарнірну гімнастку 1995 року, подругу Стейсі.

Це чудо з ластовинням не давало мені спокою ще з дитинства. Справа в тому, що коли у нас з сестрою була лише Барбі, то я не знала, що існує Стейсі – молодша сестра Скіппер. І тут у 1995 році наш тато купує Кена та цю дівчинку. Батьки поставили нас перед жорстоким вибором – одну з лялечок потрібно було подарувати татовій похресниці, хоча ми благали батьків залишити їх обох. Я ніколи не поставлю свою доньку в таку ситуацію. Знаючи, що чоловік у сім’ї потрібніший, ми все-таки обрали Кена, а Уітні пішла до похресниці. Там її чекала сумна доля – маленькі дівчатка поломали й загубили її ручку. Таке ставлення до ляльки моєї мрії для мене було як ніж у серці.

Щоб позбутися “психологічної травми дитинства”, я пообіцяла собі, що обов’язково знайду і куплю таку саму ляльку для себе. Однак досі в Україні я ні в одному магазині навіть звичайних Стейсі не бачила, не кажучи вже про шарнірні.

І ось, через 14 років я дотрималась обіцянки, з чого дуже і дуже радію. Лялечка новенька, ніколи не виймалась з коробки. Тільки за 14 років стояння в позі шпагату у неї затерпла ніжка. тепер нелегко зробити обидві ніжки однаково рухливими, але я мушу впоратись з цим. В комплекті з дівчинкою було гімнастичне бревно, окуляри-сердечка і розчіска.