А сьогодні ми ходили на “променад” – це восьмикілометрова вулиця в містечку Єзоло, і там ми купили головну танцюючу принцесу – 12 танцюючих принцес Женев’єва 2006 року. У ляльки світиться спідничка на сукні і вона обертається, якщо натиснути кнопку у ляльки на нозі. У дівчинки шарнірні ручки, а ніжки не гнуться і в кожну потрібно вставити батарейку. Пуанти знімаються, а ось спідниця, на жаль, ні. Це прикро, тому що їй тепер завжди доведеться бути тільки в цьому вбранні. Ляльку я назвала Майя на честь відомої балерини. Вона дуже красива, з нею продавалася і балерина-кішка Твайла.

Ще ми купили двох малючків брелочків. Вони продавалися в пластикових іграшкових сосках і називалися Cicicnobello. У них пластикові ручки та голівки, а тіло тканинне, м’яке. Там було багато маленьких, але я купила тільки Максиму та Дерека.

А смішні звірятка з оксамитовим покриттям продавалися в пластикових кульках в автоматах за 1,5 євро.

Сьогодні річниця нашого весілля – ми святкуємо її у Венеції! Про що ж ще можна мріяти? А мій дорогий чоловік дарує мені ще й цих чудових дівчаток – 12 танцюючих принцес Ісла та Хедлі. Я просто щаслива! Я бачила цих дівчат в нашому місті тільки раз в одному магазинчику, але тоді в мене не було на них грошей.

А потім, як я не шукала, ніде, крім eBay, їх не було. А вони чарівні – такі елегантні та стрункі, з шарнірними ручками. Тільки ніжки у них не гнуться і пуанти не знімаються. Проте поперечний шпагат для них не проблема.

Вони продавалися з підставками, які їздять і лялечки при цьому обертаються в танці. Я назвала їх Еллі та Одрі. Дякую тобі, чоловіче, за те, що ти у мене такий є!

Приїхавши додому, першим ділом сфотографую наших звіряток, бо вони постійно губляться, та й Анечка мені з цим допомагає. Отже, поки в нас є один поні, 8 собачок, 3 кішки та одна пташка.

Перед самим від’їздом вирішила сфотографувати лялечку Люсі – Яну, яка залишиться вдома у батьків одна. Решта поїдуть з нами. Просто лялька з таким обличчям у мене вдома вже є – це Лора, але й Яна не залишиться обділеною. У неї тут залишається досить багате придане – речі та меблі з першого дому Барбі, які я не забрала з собою. Ця лялька продавалася з дитятком у візочку, собачками та аксесуарами до них. У неї незвичайне “цільне” гумове тіло. Вона не може садитися і підіймати вгору руки, але натомість у неї гнуться руки та ноги. І порівняно з Барбі, вона значно пласкіша :))

Купила набір з барною стійкою для Барбі. Дівчатка пішли ввечері до нового бару.

Для Терези зв’язала перший рожевий купальник. Він добре пасує до її засмаги.

Зв’язала білу сукню, як у Мерлін Монро за описом з Інтернету.

Ми з чоловіком поїхали до Києва в посольство Німеччини відкривати візи. Це була вже наша друга поїздка – перша пройшла невдало через плутанину з документами. Ще в першу поїздку ми завітали до крамнички “Будинок іграшок” і побачили там симпатичну Ніккі з пляжної серії. Але тоді ми так засмутилися, що нам завернули документи, що просто забули повернутися до цієї крамнички і купити її. Зате цього разу наші документи були ідеально підготовані, і ми, отримавши візи, зайшли в крамничку і щасливі купили аж двох ляльок – Терезу Fashion і пляжну Ніккі.

У Терези дуже незвичайні ніжки – вони повністю пластикові і не згинаються, проте у неї суперова поперечна розтяжка. Ручки у неї рухаються лише вгору та вниз, на відміну від Ніккі. Дівчаток назвали Рейчел та Вікі.

За описом з Інтернету зв’язала пляжний ансамбль для Барбі.

Зв’язала купальничок і сарафанчик для Еві. Вийшло красиво, але в’язати атласною ниткою дуже незручно.